Туга за домівкою

Ця серія – історія, яка болить багатьом українцям. Військова агресія Росії на нашій землі змусила мільйони моїх співвітчизників покинути свої домівки і рятуватися від війни втечею та переїздом у безпечніші місця. Учасники цього проєкту жили в Україні, а тепер вони розкидані по всій Європі. Справжнім випробуванням є туга за батьківщиною, невпевненість у майбутньому. Кожен сумує за домівкою, улюбленими речами чи просто дрібницями, які додавали затишку та комфорту в оселі. Всі хочуть повернутися якнайшвидше. Данило – студент з Києва. Через російське вторгнення в Україну йому довелося покинути Батьківщину. Він поїхав жити до Нідерландів, щоб бути в безпеці і продовжувати навчання. Він хоче повернутися додому.

Катерина – київська студентка-художниця. Війна в Україні змусила її поїхати до Бельгії, щоб закінчити свій навчальний рік. Вона хоче повернутися додому. Це і моя історія, я з Києва. Коли російська армія намагалася оточити Київ, ми прийняли важке рішення залишити все, що мали, і поїхати до Львова. Я дуже хочу повернутися додому. Ксенія живе у Вишневому, що під Києвом. З початком війни вона забрала двох своїх дітей і виїхала жити до Болгарії. Вона хоче повернутися додому. Наступну дівчину звати Тереза. Її рідне місто – Львів. Від початку війни вона, її брат і мати живуть у Польщі. Вони хочуть повернутися додому. Тисячі українських дітей постраждали в цій війні через російське вторгнення на нашу Батьківщину. Багато дітей ніколи не повернуться додому, тому що він зруйнований, багато з них ніколи не повернуться, тому що вони були вбиті…