Якщо ти опиняєшся без звичних засобів та обʼєктів для творчості, чи зможеш ти творити далі? Чи можна з того, що випадково опиняється у тебе в руках створити щось цікаве?
У цій серії – мої власні роздуми і рефлексії про процес творення у ситуаціях, що нас обмежують. У мене були тільки обрізки пластику, я придбала голки, бо вони потрібні були у побуті і використала їх для творчості. Я скручувала листи пластику, довільно надаючи їм форми. Вони і стали обʼєктами зйомки. Мій син грався поруч тенісною ракеткою з мʼячем. І у якийсь момент мʼячик потрапив у зону зйомки. Я поклала його на фігуру і це виявилося доречно і символічно для мене.
Тоді я подумала, що часто в моменти обмежених можливостей, коли ми попри все докладаємо зусиль, ми отримуємо більше, як ця тенісна кулька до щойно створених фігур.